Work-life balance: захопленість роботою, пріоритети та відпочинок — розмірковує команда VOKI Games

Про переробітки, важливість відпочинку і про те, як іще можна використовувати будильник, читайте в цій статті😊

Продуктивність і вміння відпочивати тісно пов’язані. Дехто це знає, але все ж таки намагається «хакнути» систему, задаючи своєму життю шаленого темпу і замінюючи відпочинок черговою чашкою еспресо. Важливо вміти зупинятися, відпочивати, поповнювати сили, щоб не втрачати натхнення та інтерес до улюбленої справи. Але коли працюєш із задоволенням, вчасно зупинитися буває складно.

Горіти, але не вигоріти

Ми запитали спеціалістів VOKI Games, як їм вдається підтримувати свій ресурсний стан, бути продуктивними та не забувати про перерви, попри захопленість роботою. Сьогодні вони поділяться досвідом і розкажуть про те, що допомагає особисто їм.

Маша Задорожня, HR Director

Мій робочий день дуже насичений спілкуванням, зустрічами, комунікацією в чатах та емоціями різних людей. Тут важливою є мультизадачність, швидке перемикання з теми на тему, ясність розуму. Щоб зберегти свіжість сприйняття, важливо дотримуватися балансу та відновлювати внутрішні ресурси.

Я намагаюся дотримуватись режиму, займаюся плануванням, щоб розподілити навантаження рівномірно на тиждень. А коли працюю в інтенсивному режимі довго, беру мінівідпустку на 3-4 дні. Тоді відключаюся від робочих чатів, мінімізую користування телефоном і переводжу увагу на хобі, близьких і розваги.

Зауважу, що після таких вихідних складні завдання перестають здаватися аж такими нерозв’язними, стає легше розставляти пріоритети та часто приходять нестандартні рішення.

Ще я люблю грати в ігри — щоб швидко перемкнутися, медитувати — щоб заспокоїтися й освіжити сприйняття, готувати смакоту — щоб проявити любов до себе та сім’ї. Ну й гарна книга, цікавий фільм, музика — те, що завжди наповнює життя новими емоціями, освіжає почуття та дає можливість увірватись в роботу на повну силу.

Саша Гриневич, Head of Feature, GUI & Community Department

Більшість часу я працюю з командою, ставлю завдання, даю фідбек. І мені приносять величезну радість такі моменти, коли вдається допомогти розкрити талант і вдосконалити слабкі скіли наших спеціалістів. Їхній відгук і радість від підкорення нової вершини — для мене найбільше задоволення! Я витрачаю свою енергію, перебуваючи в оточенні людей, а відновлюю її в спокійній усамітненій атмосфері. Таким чином я підтримую себе в ресурсному стані, щоб заряджати команду позитивом.

Хоча я намагаюся тримати своє життя в гармонійному руслі, але не завжди вдається, і, буває, робота «перетягує на себе ковдру». Однак я стараюся фокусуватися і на інших сферах життя: контакт із сім’єю, фітнес і великий теніс, час на хобі. Наприклад, зовсім нещодавно я вирішила колекціонувати предмети мистецтва та купила кілька невеликих картин перспективного художника. Адже лише гармонійно розвинена особистість зі здоровим рум’янцем на обличчі може бути щасливою та конкурентоспроможною в наш динамічний час.

І звичайно, щоб бути в тонусі в умовах карантину, дуже важливо дотримуватися розкладу! Це головне, чим я зараз керуюся, щоб мій мозок не пригорав до черепної коробки від потоку завдань в ASANA. Потрібно просто сісти й зробити собі розклад на найближчих 3 місяці, в якому чітко відвести години для роботи та з’ясувати для себе, чим будеш зайнятий ввечері вівторка або, наприклад, четверга. А ось вихідні я планую не завжди: залишаю місце для раптових тусовок чи спокійних диванних вечорів — все залежить від настрою.

Женя Чувичин, Lead Game Designer

Перше і, мабуть, основне правило — любити свою справу. І цінувати. Неважливо, що ти робиш, — роби це чесно, якісно та люблячи. Тоді точно отримуватимеш енергію від процесу. Працюючи — працюй, відпочиваючи — відпочивай. Не подобається, чим займаєшся, — шукай способи це змінити, і не сподівайся, що зміни — це швидко.

Звичайно ж, часто в житті та в роботі діють поняття «треба», «строки» тощо. Але якщо це все перетворюється на рутину, то я намагаюся зупинитися та відрефлексувати. Розкласти по поличках мої процеси й плани, оновити їх з огляду на нову ситуацію.

Ситуації в житті насправді поділяються на два типи: ті, на які ми можемо вплинути, й ті, на які ні. Якщо можу вплинути на те, що відбувається, я впливаю. Якщо не можу (привіт, коронавірус) — я переглядаю своє ставлення до цієї ситуації й намагаюся внести до свого життя посильні зміни.

Мій особистий спосіб зупинитися — дорога. Вона допомагає поставити на паузу думки, щоб відрефлексувати. Дорогою може бути подорож, прогулянка, пробіжка або просто вхід у стан потоку, поки слухаєш музику. А, забув: ще мені допомагає кава.

Намагаюся дотримуватись балансу, але поки що з мене слабкий практик у розмежуванні роботи та життя. Пишу цю публікацію ввечері, після роботи. Але зате під музику!

Віра Бородай, Lead QA

За своєю натурою я жайворонок, але білою заздрістю заздрю ​​совам. Іноді хочеться спати дуже довго і не вставати з першими променями сонця. Зараз для мене комфортно працювати з 8:00 до 17:00, роблячи маленькі перерви по 5-10 хвилин щогодини. Так я даю відпочити очам, голові. Після такого мінібрейка мені простіше зосередитись. В обід я намагаюся встигнути вийти на свіже повітря.

Відпочинок для мене — це час, проведений з моєю сім’єю, та подорожі. Відпочиваючи, намагаюся не думати про роботу, але зв’язок із моїми співробітниками, звичайно ж, підтримую.

Катя Прядко, People partner

Мені пощастило: понеділки я люблю не менше п’ятниць і прагну, щоби так було у кожного в VOKI. І основний компонент, який допомагає радіти початку робочого дня, — правильне завершення минулого. З вихідними все просто: є чітка установка, що субота та неділя — для себе, сім’ї та друзів. Коли якісно відпочиваєш, просто не можеш думати про роботу.

А ось завершити робочий день через 8 годин — це складніше. Основна частина моєї роботи — це комунікації зі співробітниками. Ближче до кінця робочого дня виникає час на стратегічні завдання, які затягують так, що не помічаєш, як пролітає час.

Негативні наслідки переробітків мені добре знайомі, і є кілька прийомів, які допомагають мені їх позбутися:

• Список завдань. Вранці я складаю план завдань на день із часом, який потрібен на їх виконання, залишаючи вільними кілька годин для позапланових завдань. Завершити робочий день, дивлячись на список із галочками, набагато легше.
• Будильник. Ця техніка допомагала мені в перший місяць карантину. Коли межі дому та роботи стерлися і життя зосередилося в одному приміщенні, перемикатися стало складніше. Я почала заводити будильник на час закінчення робочого дня та на 30 хвилин після. Це допомагало звернути увагу на те, що настав час відпочити.
• Планування відпочинку. Найкращий інструмент для мене — це плани на вечір. Найчастіше після роботи у мене заплановані якісь активності. Навчання, спорт, зустрічі з друзями чи навіть перегляд фільму. Якщо я знаю, що о 19:00 я маю бути в іншому кінці міста, немає іншого варіанту — треба закінчити роботу о шостій.

Звісно, ​​все не так просто. Робочий день може дуже розтягнутися через бажання посидіти над чимось ще пів години. Будильник хочеться просто вимкнути, щоб не втратити натхнення. А на вечірні активності я часто запізнююся, бо раптово робоча зустріч тривала кілька годин. І такі переробітки — цілком нормальне явище, коли працюєш у кайф. Але головне, щоб вони залишалися рідкісними винятками, а кожного дня, крім роботи, додавалося доповнення «життя».

Іра Кострубіна, Technical designer

Я люблю ігри. Все моє життя з ними пов’язане. Я граю в комп’ютерні ігри, мобільні, настільні, міські, полігонно-рольові та навіть працюю в компанії, яка створює ігри!

Не впевнена, що змогла б довго й із задоволенням працювати не над ігровим проєктом, бо для мене це є постійним джерелом натхнення. Моя робота та мій відділ повністю відповідає потрібним критеріям. Здавалося б, у відділі поведінки просто збирають сценки за сценарієм. Але насправді ми перші бачимо, як оживає історія наших персонажів. Як вони рухаються на меті. Як взаємодіють і спілкуються, як лякаються, щось розслідують і сміються. Це справді круте відчуття! Мене щиро хвилює доля персонажів і проєкту загалом. Історія Карла, Елізабет та інших не стоїть на місці, і мені як гравцеві цікаво, що буде далі. Мабуть, саме тому не з’являється відчуття нудьги, пересичення чи одноманітності. Я просто знайшла те, що мені цікаво робити.

Щодо режиму дня, то після переходу на віддалену роботу він не змінився. Але чітке планування — це, на жаль, не про мене. Снідаю нечасто, а перерву на обід роблю, як правило, коли є відчуття голоду. Здебільшого я просто виконую таски один за одним. Якщо немає чогось надстрокового, можу перерватися на годину-дві на гру, але намагаюся завжди до вечора закінчити всі завдання (нехай виходячи за рамки робочого часу).

Мила Дучак, Community Manager

Я розмежовую робочий та особистий час — це моє правило номер один! Намагаюся приділити кілька годин перед роботою та весь вечір собі, наповнюючи цей час улюбленими ритуалами та заняттями. Це і йога, і біг, і готування чогось смачненького, і читання, і перегляд фільмів, і малювання — дуже багато всього! Головне запланувати активність, щоби не залипнути на дивані в Netflix.

Глобально — люблю робити «брейки», вихідні завдовжки 3-4 дні раз на квартал. На цей час бажано виїхати кудись далеко, змінити обстановку — класний спосіб відпочити, але не вийти з робочого ритму. Цього року довелося тричі скасовувати заздалегідь куплені квитки в інші країни, але навіть це не завадило влаштувати такі «втечі».

На карантині я дотримуюсь єдиного графіка щодня, а якщо відчуваю, що засиділася, — виходжу на коротку прогулянку з кавою в парк до води або переміщаюся в іншу кімнату. Свіже повітря, зелень і тиша дуже швидко розслаблюють, і, як не дивно, коли повертаєшся до рутини, справи йдуть швидше!

Взагалі, я дуже рада, що в нашій компанії work & life balance — не порожні слова, а один із важливих принципів.

Якщо вам близька наша філософія та погляди і ви мрієте працювати над успішними геймдев-проєктами пліч-о-пліч з крутими людьми, швидше заглядайте в розділ «Вакансії».