Що таке дизайн відеоігор: основні принципи геймдизайну

Чому в ігровому процесі так важливе покрокове просування, що таке передчуття і прогресія, і як зробити гру динамічною — дізнаєтеся в цій статті.

Геймдизайн — це процес створення правил і цілей гри, проектування ігрового контенту і геймплею.

Геймдизайнер — та людина, яка працює на враження гравця, на його позитивний ігровий досвід і заманювання в гру. Дизайнер відеоігор направляє юзера за допомогою визначених механік, стимулює інтерес і викликає бажання рухатися далі по грі.

Геймдизайнер може виконувати самі різні завдання: проектувати рівні, розраховувати баланс в економіці гри, продумувати призначений для користувача інтерфейс. Кількість та різноманіття його тасків залежить перш за все від жанру та масштабів проекту.

Сьогодні ми поговоримо про базові принципи дизайну відеоігор. Стаття допоможе зрозуміти, якими правилами керується геймдизайнер, щоб зробити гру цікавою.

Основні принципи дизайну ігор

Режисура

Перші принципи стосуються режисури геймерского досвіду. Все вірно: його можна і треба режисувати так, щоб гра викликала ті емоції, які задумали творці. До цих принципів відносяться утримання фокусу уваги, створення елементів передчуття і оголошення про зміни.

Фокус уваги

У грі повинні чітко простежуватися основна сюжетна лінія і основна механіка. Так, тут можуть бути розгалуження і додаткові міні-історії, які додають динамічність і допомагають розкрити головну тему. Завдання геймдизайнера — зберегти фокус уваги гравця на основній задачі/мисії/цілі упродовж усієї гри.

Передчуття

Важливо уміти оповістити гравця про подію, що наближається, викликати емоції і підштовхнути до здогадки, що ж станеться. Планується обвал будівлі, в якій знаходиться головний герой? — Треба додати відповідні звуки, короткі імпульси трясіння споруди. Йдеться не про текстове нагадування “Зараз ця будівля рухне”, а про створення ігрового досвіду, який допоможе усвідомити найближче майбутнє.

Оповіщення про зміни

А ось це якраз про текстові вставки і інші елементи, які напряму говорять про подію. Демонстрація факту зміни займає місце між передчуттям і самою подією. “Місія виконана”, “Операція провалена”, “Збери 20 монет і отримай джекпот” — про усі подібні моменти треба оповіщати гравця. Існує правило: якщо зміни повторюються сто раз на годину, оголошення не є обов’язковим. Але якщо за весь час проходження гри ця зміна трапляється від сили разів 5, то візуальні підказки потрібні. Виключення — проходження/провал місії — тут сповіщення потрібні повсюди. 

Поведение Поведінка

У цьому пункті розглянемо питання свідомих та інтуїтивних очікуваннь гравця. Це стосується не лише таких фундаментальних пунктів, як ігрові винагороди (упіймав 10 качок з 10 — отримай зірку), а і призначених для користувача інтерфейсу і сюжету.

Правдоподібні події і варіанти поведінки

Усі ігрові події і реакції персонажів мають бути логічними, співпадати з очікуваннями гравця. Наприклад, стражник (персонаж гравця) заробив бали популярності, відбиваючи атаки на королеву (тобто успішно виконав попередні місії), тому незабаром був посвячений в лицарі.

Події, що перетинаються та варіанти поведінки

Щоб гра не втрачала динамічності, варто включити в процес декілька паралельних, таких, що не суперечать одна одній подій. Якщо йдеться про сюжет, можна включити у нього додаткову історію, яка стала наслідком попереднього вибору гравця. Наприклад, персонаж гравця пощадив одного з ворогів, а той пообіцяв бути йому союзником до тих пір, поки не врятує його від смерті. Таким чином на якийсь час в оповідання включається ще один персонаж.

У інтерфейсі це може програватися через моментальне додавання балів за виконання ігрових дій під час проходження місії. А в дизайні рівня — через можливість вибирати, яким способом досягати цілі.

Фізика

Щоб гра сприймалася живіше і реалістичніше, усі взаємодії і рухи в ній повинні відбуватися з урахуванням головних фізичних властивостей об’єктів і оточення.

Наприклад, якщо персонаж гравця потрапляє під дощ, простежте, щоб його одяг хоч би трохи поміняв колір через намокання. Чи, якщо гравець пливе в гумовому човні по швидкій гірській річці, подумайте над тим, як найреалістичніше показати похитування, кидання човна з одного боку в інший і його затягування у водні потоки.

Прогресія. Покрокове просування

У захоплюючій грі важливо зберігати відчуття темпу, ритму і терміновості. Події треба розподіляти так, щоб високоінтенсивні сцени (на зразок стрільби, активного бою, гонитви, збору артефактів за певний час) чергувалися з плавнішими, тими, що не вимагають того ж рівня концентрації. У такі моменти гравець може “видихнути”. Наприклад, в The Last of Us епізоди зі стрільбою і бігом чергуються з локаціями дослідження. Гравець сам приймає рішення, скільки часу витратити на пошук припасів і відновлення після гонитви, і в який момент він готовий рухатися далі.

Оточення та простір

Важливо адекватно оцінити масштаби ігрової локації на екрані пристрою і врахувати просторове співвідношення між головними точками. Гравець має без зусиль пересуватися по локації до мети, а усі стратегічно важливі об’єкти повинні знаходитися в полі його зору (якщо сюжетом все не задумано навпаки). Взаємодія з іншими персонажами теж має бути логічною.

Три кити геймдизайну

Інтерес гравця

Гравець — та людина, для якої створюється гра. Якщо ідея або її реалізація йому «не заходять», треба їх міняти. Щоб понизити вірогідність такого результату, важливо перед початком роботи знайти відповіді на низку запитань. Для кого ця гра? Які емоції вона повинна викликати? Яка основна механіка і мета гри? Чим ця гра виграшно відрізнятиметься від інших схожих проектів? Чому гравець повинен захотіти в неї грати? Це не означає, що відповідати на ці питання повинен саме геймдизайнер (такий аналіз частіше лягає на плечі продюсерів), але знати відповіді і враховувати їх у своїй роботі для нього принципово важливо.

Комунікація в команді

Коли кожен член команди розуміє, яку гру він робить, шанси на те, що сенс гри зрозуміє і сам гравець, теж ростуть. Тому такою важливою є комунікація між відділами і конкретними фахівцями, які працюють над одним завданням. Наприклад, при розробці кат-сцени, що лякає, важливо, щоб геймдизайнер, художники і аніматори працювали в синергії. Геймдизайнер доносить відомості про те, яку емоцію повинно спровокувати побачене, художники малюють відповідну картинку, а аніматори посилюють ефект за допомогою анімації.

Привабливість гри

На кожному етапі ( опрацювання нового рівня, події, додавання нового персонажа та інше) важливо ставити собі питання: “Наскільки те, що відбувається буде цікаве цільовій аудиторії”?. Важливо знати, як і чому задумане притягне гравців. Хороша ідея має бути такою не лише для вас, тому обговорення з командою — відмінний спосіб перевірити її на міцність.

Це і є основні принципи, яким варто слідувати, проектуючи гру. Тонкощів і нюансів в геймдизайні не злічити, і багато  з них можна зрозуміти лише з досвідом. У наступних статтях ми детальніше розповімо про прийоми, які використовують геймдизайнери. Аби не пропустити нову статтю, підписуйтеся на нас в Instagram і на Facebook.