Ігрова економіка: 5 найпопулярніших типів внутрішньоігрової валюти

Кожен гравець намагається досягти успіху в проходженні місій, PvP, прокачуванні героїв. Однак для цього потрібні гроші, і чим більше їх буде, тим краще. Практично в кожній грі є своя певна внутрішньоігрова валюта, яка використовується для різних цілей, починаючи від покращення персонажів чи побудов та закінчуючи купівлею різних предметів. Внутрішньоігрова економіка — це важливий аспект гри, що визначається отриманням і витратою коштів. Найбільш популярними внутрішньоігровими валютами вважаються монети, кристали, золото та інші ресурси. Простими словами, як і в житті, внутрішньоігрові гроші є засобом обміну, тобто можливістю віддати певну суму замість різних предметів чи поліпшень. Намагатимемося максимально розібратися в питанні ігрової економіки. Це дуже цікавий нюанс, а типів внутрішньоігрових валют існує чимало.

Навіщо потрібна ігрова валюта: основні варіанти використання

Кожна популярна гра має кілька факторів, які визначають до неї інтерес: складність, сюжет, покупки за реальні та віртуальні гроші. Ігрова валюта — це спеціальні фінансові засоби, необхідні для розвитку. Геймер може купити новий замок, автомобіль, речі для героя та оплатити різні послуги для проходження сюжету. Як і в реальності, віртуальний світ вимагає від гравця заробляти гроші шляхом виконання різних місій, видобутком і торгівлею ресурсами.

Є чимало способів, куди витратити внутрішньоігрову валюту. Їх кількість залежить від самої гри. Навіщо потрібна ігрова валюта:

1. Купівля предметів. Будь-які речі, які допомагають персонажу стати кращим, представлені зазвичай у магазинах. Нерідко їх можна знайти у віртуальному світі, а також можна отримати в подарунок. Але найпоширеніший варіант — купівля.
2. Поліпшення персонажа. У багатьох іграх можна прокачати будь-які сильні сторони, використовуючи внутрішньоігрову валюту: срібло, золото, дорогоцінне каміння тощо. Зараз геймери нерідко застосовують реальні гроші, щоб зробити героя набагато кращим за інших і грати з перевагою. Це не заборонено, і навіть навпаки — збільшити міць до максимуму в деяких іграх можна лише за справжні гроші чи за велику кількість внутрішньоігрової валюти.
3. Додаткове життя, магія, зброя. Коли закінчуються набої, їх можна докупити за внутрішньоігрову валюту, як і інші необхідні речі, що дають змогу досягати поставленої мети.
4. Пересування картою. За прохід через портали, поїздки на транспортних засобах також можна розрахуватися внутрішньоігровою валютою. Можна пересуватися самому, але, якщо ігровий світ величезний, на це йде дуже багато часу.

Це лише основні варіанти використання ігрової валюти. Також її можна використовувати для допомоги союзникам, купівлі магічних заклинань тощо. Все залежить від гри та її жанру. Наприклад, у франшизі Need For Speed геймер витрачає внутрішньоігрову валюту ​​насамперед на придбання автомобіля. Далі купуються деталі для поліпшення. Також платним є прокачування різних систем транспортного засобу для збільшення потужності, швидкості, керованості. Можуть застосовуватись і реальні гроші. У стратегіях ігрова валюта представлена ​​будь-якими доступними ресурсами: золотом, корисними копалинами, харчами. Усі вони важливі. У шутерах внутрішньоігрова валюта потрібна для придбання амуніції, патронів, зброї, техніки й транспортних засобів. Практично у всіх іграх не можна купити за внутрішньоігрову та будь-яку іншу валюту лише перемогу над суперниками. Водночас будь-яка річ, яка має цінність, може бути придбана, навіть час.

Як працює ігрова валюта

Основний принцип дії ігрової валюти є надзвичайно простим: в обмін на гроші надаються певні предмети. Можливий продаж практично всього, що хоч якось може вплинути на проходження сюжету чи покращення персонажа. Впровадження ігрової валюти в ігри збудило значний інтерес. Розробники надають певну суму, якої має бути достатньо для початку. Якщо ігрової валюти користувач матиме дуже багато, тоді може статися девальвація, і ніякого сенсу грати далі не буде. Однак подібне влаштує геймерів, які проходять забаву в одиночному режимі.

Як заробити ігрову валюту:

1. Фармінг. Необхідно виконувати ті самі дії, щоб накопичувати ресурси. Також можна шукати рідкісні речі, артефакти та продавати їх іншим учасникам.
2. Ринки, магазини. Вони створюються розробниками чи самими гравцями для торгівлі різними ресурсами. У першому випадку продавці вже мають певну кількість монет, коштовностей, та їх кількість оновлюється на програмному рівні. Якщо ринок організовується гравцями або гільдіями, тоді ресурсів буде стільки, скільки є в наявності. Запаси можуть поповнюватися шляхом фармінгу чи торгівлі.
3. VIP-магазини. Якщо в попередніх двох варіантах купівля-продаж здійснюється переважно за внутрішньоігрову валюту, то у цьому випадку використовуються реальні гроші. Кожен геймер вирішує для себе, потрібно витрачати кошти зі своєї кишені чи ні, ніякого примусу чи обов’язкових умов немає. VIP-магазини можуть розміщуватись прямо в грі або на окремому онлайн-сайті. За реальні гроші можна придбати не лише потрібні ресурси, а й предмети.

Ігрова та реальна валюта працює в однаковому режимі. Тому не варто думати, що віртуальні гроші потрібні для чогось нестандартного. Заощаджувати й працювати доводиться як у житті, так і в грі. З накопиченням капіталу все аналогічно: щоб купити новий предмет, треба назбирати на нього конкретну суму.

5 основних типів ігрової валюти

Існує багато різновидів ігрової валюти. Насамперед варто виділити внутрішню, яку гравці можуть отримати через гринд чи фармінг. Чим більше грошей заробляє геймер, тим краще, але не завжди. Щоб запобігти нерівності, розробники іноді обмежують учасників або максимально ускладнюють процес видобутку ігрової валюти. Наприклад, усі накопичення розміщують у сховищі, на яке можуть нападати вороги. Чим більше грошей там буде, тим вищий інтерес до розбійних нападів. Навіщо це робиться? Щоб за реальні кошти геймер купував захист та оберігав сховище, де зберігається внутрішньоігрова валюта.

Окремо варто відзначити й право на користування ресурсами залежно від рівня чи рангу. Це підвищує інтерес до гри, але дещо ускладнює процес для новачків. Наприклад, щоб отримати право користуватися сховищем, повністю захищеним від нападів, потрібно досягти 50-го рівня. До цього гроші перебувають у володінні гравця, який може втратити їх частину після атаки суперника. Сюжетна лінія в іграх відрізняється, тому кошти та ресурси використовуються по-різному.

Виділимо п’ять основних типів внутрішньоігрової валюти:

1. Тверда. Це один із найбільш універсальних платіжних засобів, за який можна купити не тільки предмети, а й інші ресурси. Наприклад, за знайдені зливки золота (один із видів внутрішньоігрової валюти) є можливість придбати монети, каміння й дерево для будівництва, харчі для армії та будівельників. Тверду ігрову валюту гравці не купують, а переважно видобувають у шахтах і під час фармінгу. Додатково її можуть надавати в обмеженій кількості як подарунок гравцеві за певні успіхи. Наприклад, у стратегії «Козаки» навіть велика кількість твердої ігрової валюти не допоможе, якщо немає їжі для робітників. У такому разі організовується повстання (бунт), і гру врятувати дуже важко.
2. М’яка. Аналог реальних грошей, який вважається валютою загального призначення та основним платіжним засобом. Функції та завдання ідентичні. За внутрішньоігрову валюту купують речі, додаткові предмети, споруди й багато іншого. Спочатку в будь-якій грі геймеру надається певна кількість внутрішньоігрової валюти: фінансів та ресурсів. Далі принцип простий — необхідно більше грати. Потрібно виконувати місії, досліджувати карту в пошуку цінних речей та обмінювати їх на внутрішньоігрову валюту в магазині. У багатьох іграх представлено двовалютну монетизацію, тобто використовується тверда і м’яка ігрові валюти одночасно. Це оптимальний формат, адже гравцям зрозуміло, що потрібно робити: змусити робочих юнітів копати, рубати, сіяти для видобутку ресурсів, які згодом обміняють на гроші (кредити, монети, долари). Кристали, діаманти й алмази (VIP-валюта) видобувається за реальні гроші. Також за них можна купити будь-які ресурси та м’яку ігрову валюту.
3. Енергія. На неї немає можливості купити пропуск хоча б одного дня в онлайн-іграх, де час збігається з реальним. В одиночному режимі це можна зламати за допомогою чит-кодів. До винятків можна віднести обмін енергії на скорочення часу реалізації певної дії. Наприклад, учасник програв рівень, і шанс на повторну спробу з’явиться лише за годину. Скоротити час чи одразу отримати шанс відігратися можна за енергію, заповнення якої відбувається за реальні гроші. Можна і почекати, але не всім такий варіант підходить. Головна мета енергії полягає в обмеженні безплатного часу у грі: хочеш досягти успіху — плати.
4. Для певних подій. В цьому випадку надаються гроші для внутрішньоігрових режимів. Ресурси діють протягом певного часу. Найчастіше ігрова валюта закінчується разом із проходженням конкретної місії чи режиму загалом. Подібні івенти дуже популярні й створюються для залучення геймерів до процесу. Розробляється окрема система економіки певного режиму. Іншими словами, розробники пропонують зіграти в додаткові рівні, не використовуючи свій основний баланс. У додатковому режимі надається обмежена кількість внутрішньоігрової валюти — фінансових коштіві ресурсів, тому грати цікаво новачкам, здатним у рівних умовах протистояти топам.
5. VIP-гроші. Це може бути винагорода гравців за різні унікальні досягнення чи виконання певних завдань. Найвідомішим прикладом вважається Steam. Купуючи в магазині різні речі, можна отримати спеціальні бали. Їх можна витрачати на прикраси, нагороди, стикерпаки для чатів і скіни для ігор. У деяких випадках подарунки даються за прогрес. Це свого роду VIP-програма, як у популярних онлайн-казино. Чим вищий рівень, тим більше спеціальних балів і, відповідно, варіантів придбання різних предметів.

Окремо слід виділити неформальну ігрову валюту. Коли розробники не займаються регулюванням внутрішньоігрової економіки, виникає девальвація, і багато основних ресурсів швидко знецінюється. Кожен може мати дуже багато золота, і грати стане нецікаво. Тому гравці вигадують нові варіанти торгівлі та встановлюють величезні ціни на незначні ресурси, створюють ажіотаж нової внутрішньоігрової валюти. Онлайн-ігри часто стають популярними й дуже цікавими саме завдяки геймерам. Однак ліміти на володіння ресурсами все ж таки краще встановлювати, як вважають багато експертів.

Додатково варто сказати про соціальну ігрову валюту. Це особливі засоби, які дають змогу підвищити взаємодію всередині гри. Користувачі давно послуговуються реферальними програмами, через які можна заробити внутрішньоігрову валюту — гроші або ресурси — обом групам геймерів: тому, хто запросив, і залученим учасникам. Винагородою можуть бути й VIP-фінанси. За них можна придбати все, що душа забажає, завдяки чому, власне, підвищується інтерес до гри. З додатковою ігровою валютою на початку набагато простіше, тому з’являється бажання витрачати далі. У деяких іграх подарунки у вигляді ресурсів надаються благодійністю друзів. Геймер додає своїх знайомих чи зовсім незнайомих людей до списку дружби. Щодня вони можуть йому відправляти певну кількість внутрішньоігрової валюти: грошей, енергії, ресурсів. Таким чином, що більше буде друзів, то, відповідно, вигідніше. Безплатні подарунки у будь-якій ігровій валюті накопичуватимуться, і в результаті вдасться непогано заробити. Потрібно буде віддавати й самому, але все одно в плюсі ви залишитесь.

У багатьох іграх однією з найважливіших вважається ігрова валюта гільдій, кланів, команд. Вона пов’язана лише з певним союзом і видається за заслуги: кілька годин успішної охорони посту, допомога напарникам, захист володінь, прапора тощо. Приклад роботи з внутрішньоігровою валютою в рамках участі в умовному клані:

1. Створюється загальний фонд, який поповнюється спільними зусиллями всіх гравців, але забирати ігрову валюту (фінанси, золото, монети) із нього просто так не можна. За кожен внесок голови гільдії вручають членам певні подарунки як мотивацію та винагороду. Загальний фонд необхідний для придбання кланом різних посилень. Це можуть бути покращення будівель, енергія для учасників, купівля рідкісних предметів і ящиків із ресурсами, які доступні за внутрішньоігрову валюту.
2. Спільний фонд також може створюватися тільки для видачі внутрішньоігрової валюти тим, хто потребує. Найчастіше найбільшу кількість грошей вкладають лідери та спонсори, які мають для цього всі можливості. Щоб довго не шукати топ-гравців, гільдії виділяють ігрову валюту на розвиток перспективних проєктів. Таким чином геймери отримують допомогу й поради у прокачуванні, після чого мають віддячити гільдії чудовою грою. Переваг цей варіант має чимало, адже досвідчені гравці давно накопичили чимало ігрової валюти (грошей, ресурсів) і, якщо немає обмежень, можуть використати її на власний розсуд. Прокачування слабких співкланерів — чудова ідея на перспективу. Вкласти ігрову валюту в це справді варто.
3. Збір грошей для виконання певних завдань чи участі у протистояннях. Серйозні клани мають свій сайт, де на форумі завжди обговорюють тактику та важливі питання, щодо ігрової валюти також. Це можливо й у чаті гри. Жодної різниці в особливостях спілкування немає, важливим є результат — завчасно перед протистоянням лідер оголошує збір ігрової валюти, якої буде достатньо для закупівлі посилень на всіх кланерів. Завдяки такому підходу гільдія зможе виставити найкращих гравців на бій, причому з покращеними персонажами. Відповідно, виграти буде набагато простіше, а перемога допоможе збільшити основну скарбницю внутрішньоігрової валюти.

Через особливості певної гри ресурси можуть бути доступні для всіх або обмежено. Іноді необхідно самому збирати зароблену ігрову валюту в місцях видобутку. Зараз, щоправда, у більшості випадків усе відбувається автоматично. Також нерідко розробники пропонують внутрішньоігрову валюту, яка згорає після закінчення ігрової сесії. Це мотивує учасників залишитися у грі, щоб дійти до певного рівня та зберегти досягнення. Але подібний формат вже рідкість, бо нікому не хочеться проти свого бажання витрачати особистий час на виконання вимог розробників.

У будь-якому випадку ігрова валюта мало чим відрізняється від реальної. Функції та завдання ті самі, кількість залежить від зусиль та удачі. Тому немає жодних секретів та особливостей використання внутрішньоігрової валюти. Важливо лише спрямовувати фінанси й ресурси правильно з погляду покращень в ігровому світі. Якщо в місії потрібно майже відразу протистояти ворогам, можна не витрачати внутрішньоігрову валюту на зведення будівель, а прокачувати героя. Кожна гра по-своєму особлива і має свою сюжетну лінію, від чого варто відштовхуватися під час проходження процесу.